1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
|
<html>
<head>
<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=UTF-8">
<title>Захисний шлюз</title>
<meta name="generator" content="DocBook XSL Stylesheets V1.75.2">
<link rel="home" href="index.html" title="Встановлення за допомогою DrakX">
<link rel="up" href="index.html" title="Встановлення за допомогою DrakX">
<link rel="prev" href="securityLevel.html" title="Рівень безпеки">
<link rel="next" href="installUpdates.html" title="Поновлення"><style xmlns="http://www.w3.org/TR/xhtml1/transitional" type="text/css">
<!--
body { font-family: sans-serif; font-size: 13px }
table { font-family: sans-serif; font-size: 13px }
--></style></head>
<body bgcolor="white" text="black" link="#0000FF" vlink="#840084" alink="#0000FF">
<div lang="uk" class="section" title="Захисний шлюз">
<div class="titlepage">
<div>
<div>
<h2 class="title"><a name="firewall"></a>Захисний шлюз
</h2>
</div>
</div>
</div>
<p><a name="firewall-pa1"></a>За допомогою цього розділу ви можете налаштувати прості правила роботи
захисного шлюзу (брандмауера): вони визначають тип повідомлення з інтернету,
яке буде прийнятним для системи призначення. Це, відповідним чином,
уможливить доступ до відповідних служб системи з мережі Інтернет.
</p>
<p>У типовому стані жоден із пунктів не позначено — жодна зі служб у системі не
буде доступною з інтернету. Пункт <span class="emphasis"><em>Все (захисного шлюзу
немає)</em></span> має особливе значення: він вмикає доступ до усіх служб
системи — варіант, який не потрібен під час встановлення, оскільки його
використання створює повністю незахищену систему. Його призначено для
використання у контексті Центру керування Mageia (де використовується той
самий модуль) для тимчасового вимикання усього набору правил захисного шлюзу
для тестування або діагностики.
</p>
<p>Призначення усіх інших пунктів має бути більш-менш зрозумілим. Наприклад,
позначте пункт <span class="bold"><strong>Сервер CUPS</strong></span>, якщо хочете,
щоб принтери на вашому комп’ютері були доступними з мережі.
</p>
<p><span class="bold"><strong>Додатково</strong></span></p>
<p>У списку пунктів містяться лише найпоширеніші типи служб. За допомогою
кнопки <span class="emphasis"><em>Додатково</em></span> можна відкрити сторінку визначення
служби, для якої не передбачено типового пункту. За допомогою цієї сторінки
ви можете вказати набір служб на основі пар записів даних (відокремлених
пробілами).
</p>
<p><span class="emphasis"><em><номер порту>/<протокол></em></span></p>
<table border="0" summary="Simple list" class="simplelist">
<tr>
<td>- <span class="emphasis"><em><номер порту></em></span> — значення номеру порту,
пов’язаного із службою, доступ до якої ви хочете відкрити (наприклад, 873
для служби RSYNC). Номер визначається за протоколом
<span class="emphasis"><em>RFC-433</em></span>;
</td>
</tr>
<tr>
<td>- <span class="emphasis"><em><протокол></em></span> — одне зі значень,
<span class="emphasis"><em>TCP</em></span> або <span class="emphasis"><em>UDP</em></span> — інтернет-протокол,
який використовуватиметься для обміну даними із службою.
</td>
</tr>
</table>
<p>Наприклад, запис для уможливлення доступу до служби RSYNC виглядатиме так:
<span class="emphasis"><em>873/tcp</em></span>.
</p>
<p>Якщо службу реалізовано для обміну даними обома протоколами, ви можете
вказати дві пари записів для одного порту.
</p>
</div>
</body>
</html>
|